Концерн «Поділля» – провідне будівельне підприємство Вінниччини. До його складу сьогодні входить 14 підприємств різного будівельного профілю. Мікрорайон «Поділля», який будує концерн, є окрасою і гордістю Вінницького регіону. Нові сучасні будинки, кожний з яких створений за особливими проектами. Криза в будівництві, яка розпочалася 2008 року, не зачепила концерн. Він зумів наростити обсяги будівництва. Очолює концерн «Поділля» Заслужений будівельник України Тимофій Миколайович Гіренко.

Тимофію Миколайовичу, як живе концерн сьогодні?

З середини 2008 року були перші сигнали кризи. І відтоді розпочалося скорочення ділової активності на будівельному ринку. Хоча якщо сказати відверто – буму і не було. Ми сьогодні будуємо в Україні житла у розрахунку на одну особу 0,1 квадратного метра, в той час як в країнах Європи – один метр квадратний. Щоб задовольнити бажання людей у житлі в Україні потрібно не один десяток років. Якщо повернутися до 2008 року, то можу сказати про концерн «ПОДІЛЛЯ», що ми не скоротили людей, вийшли без суттєвих втрат і навіть нам вдалося у ці важки роки, 2008 та 2009-й, наростити обсяги будівництва. Ми будуємо стабільно, на рівні 40 тисяч квадратних метрів житла щороку. Можу з гордістю за свій колектив сказати, що всі будинки у ці важкі часи ми здавали в експлуатацію достроково. Цей рік не є легшим. Але невелике пожвавлення будівельного ринку та активності покупців я спостерігаю. Але хотілося б розраховувати на кардинальні зміни.
Що стосується нашого концерну, то програму з введення житла в експлуатацію ми плануємо на дві третини виконати у першому півріччі цього року. Якщо буде потреба у збільшенні об’єктів в зв’язку з підвищенням попиту, то ми готові ввести додатково два будинки, оскільки вони в нас – високого ступеня готовності. Минулого року щонайменше на три місяці з випередженням графіку ми вводили будинки в експлуатацію, про що повідомляли клієнтів і зуміли зберегти довіру вінничан. Жодного разу до речі не було , щоб ми не виконали своїх зобов’язань перед людьми. Формула успіху, на мій погляд, – довіра, довіра і ще раз довіра. З першого червня ми приступаємо до роботи на новому будинку у 9-му мікрорайоні ВИШЕНЬКА. Будинок – 10 тисяч квадратних метрів і восени наступного року ми плануємо ввести його в експлуатацію. Це буде другий будинок, збудований концерном у цьому мікрорайоні. Що стосується мікрорайону ПОДІЛЛЯ, то тут роботи в нас ще багато. Років на 3-4. Ще цього року ми розпочали забудову котеджного мікрорайону АКАДЕМІЧНИЙ. Там будуть будинки з ділянками землі, декілька трьох поверхових, централізована система водопостачання і головне – інфраструктура. Це стадіони, лікарні, банки, СТО, дитячий садочок тощо.

Тимофію Миколайовичу, що Ви можете сказати щодо цінової політики на житло в найближчій перспективі?

Що стосується Вінниці можу сказати однозначно – зростання ціни буде. Принаймні на рівні інфляції, тобто відсотків на 15%. Зростає вартість будівельних матеріалів, паливно-мастильних, заробітна плата.. То як може дешевшати житло, якщо його складові – дорожчають? Інші регіони, де ціни були завищені, я маю на увазі Київ, Одесу, там можливо воно дорожчати не буде. Сьогодні вартість квадратного метра у будинках, що будує наш концерн – 5.300-5.900 гривень, вважаю, що відсотків на 10% вартість житла найближчим часом зросте.

Обсяги будівництва останніми роками в Україні зменшились. Чим це викликано?

По перше заморожені кредити на житло. А ті банки, які надають їх сьогодні беруть немислимі відсотки – до 30%.ПО друге останніми роками ЗМІ та і на рівні уряду запевняли, що ось-ось і вартість житла буде мінімальною. Люди чекали, але дива не відбулося. Будівельний ринок тим часом гальмував. Кому потрібен був той популізм? Ще один момент – довіра до забудовників. Це дуже важливо. Я переконаний, що сьогодні потрібно створити реєстр порядних забудовників, і щоб будь-яка людина могла в Інтернеті побачити цей реєстр. У нас же часто давали землю наприклад фізичній особі під її обіцянку побудувати багатоповерховий будинок, що нереально. А потім ми дивуємося, звідки виникла «ЕЛІТА-ЦЕНТР». Тому конче необхідні зміни у законодавстві щодо цього питання. Не можна давати фізичній особі землі для будівництва будинків. А то як виходить? Він не добудував, держава допомагає – добудовує за рахунок держбюджету. Ці кошти краще спрямувати на здешевлення кредитів, тобто допомогти кінцевому споживачу. Якщо ж держава допомагає, то хай викупає будинок і добудує для тих же бюджетників. Нещодавно у Вінниці проходила нарада під головуванням Міністра з питань будівництва Володимира Яцуби, і я сподіваюся, що ті проблеми, які підняли забудовники на цій нараді – будуть вирішені. Якими я бачу шляхи виходу з будівельної кризи? Це доступні кредити для людей. Інвестиційні складові, тобто будівництво різних мереж, яке сьогодні ведуть забудовники потрібно скасувати, бо це лягає ціною квадратного метра на плечі тих, хто купує житло. Інший момент – фонди фінансування будівництва. Раніше забудовник сам реалізовував житло, тепер – лише через фонди. А банк, який виступає посередником між фондом та покупцем бере за свої послуги від 2 до 6%, які знову ж лягають на плечі покупцю. Потрібно щоб забудовники реалізовували первинну нерухомість самі, без посередництва фондів. Ще один цікавий момент – страхування. Сьогодні страхують проектну документацію, будівельно-монтажні роботи, договір фонду, і це загалом 2,5% вартості житла. Навіщо всі ці нашарування? Якщо все це зняти вартість житла буде значно дешевшою.

Чи плануєте Ви модернізацію підприємств, що входять до складу концерну ПОДІЛЛЯ?

Ми цим постійно займаємося. На підприємствах будівельної галузі в Україні працює втричі більше людей ніж на аналогічних підприємствах Європи. Ми говоримо по низькі зарплати. А як вони можуть бути високими при низькій продуктивності праці? Ми завжди в концерні приділяли багато уваги енергозбереженню. Одне з наших підприємств – ВІНБУДІНДУСТРІЯ, яке виготовляє столярні вироби, переоснащене на сучасне обладнання. Відмовилися від використання газу для сушарок. Спалюємо відходи деревини. Качанівський завод керамічної цегли теж плануємо модернізувати, замінити газ вугіллям відсотків на 80%,тобто 20% газу, 80% – вугілля. Зараз плануємо, що директор підприємства поїде в Іспанію вивчати відповідний досвід. Тобто планів багато…