Гіренко Тимофій Миколайович народився у селі Супрунівка Немирівського району на Вінниччині. Закінчив Немирівський будівельний технікум. Працював на посаді інженера виробничо - технічного відділу, головним інженером ПМК-272. Водночас навчався у Київському інженерно - будівельному інституті, здобув фах інженера - будівельника. Працював головним інженером КП "БМУ-6". У січні 1990 року Тимофія Гіренка призначено начальником "БМУ-3". Завдяки особистому внеску у благоустрій та розвиток Вінниці він  нагороджений орденом "За заслуги 3-го ступеня",є переможцем міського конкурсу "Людина року-2000" у номінації "Будівництво", "Людина року-2001" у номінації "Найвища подія року". У 2001 році йому вручено диплом альманаху "Золота книга української еліти" і нагороджено пам'ятною медаллю "За заслуги у розбудові економіки та вагомий внесок у створення гідного міжнародного іміджу України". Нагороджений іменним годинником Президента України. У 2002 році за активну благодійну діяльність він отримав орден Святого Миколи Чудотворця третього ступеня. Тимофію Гіренку присвоєно почесне звання "Заслужений будівельник України".
"Будуємо швидко, якісно, застосовуючи новітні технології"
   Житло - один із трьох першочергових чинників забезпечення життя людини, а будівельна галузь, у свою чергу, справедливо вважається локомотивом економіки. Немало новобудов Вінниці пов'язано з ім'ям Тимофія Гіренка, який вніс зміни у стратегію і тактику будівельного виробництва. У  концерні "Поділля" він, як керівник досвідчений і далекоглядний, організував будівельний процес на якісно вищому рівні. Стратегічна новина політики полягала у ставці на спорудження багатоповерхових будинків за прогресивними технологіями.
    - На первинному ринку житла ми перебуваємо багато років, період немалий, а за цей час від партнерів не надійшло жодної скарги, немає і таких, хто забрав би вкладені раніше кошти і розірвав з нами договір,  - сказав Тимофій Гіренко.
- Працюємо так, щоб ділова репутація була на найвищому рівні, сповідуємо добропорядність і прозорість у стосунках.
   Усі проектні роботи, землевідведення і навіть нульовий цикл  виконуємо власним коштом. І лише після цього починаємо приймати гроші від населення. Люди бачать, що будівництво їхнього будинку розпочалося, зникають будь-які сумніви, з'являється впевненість у правильному виборі партнера, а довіра - це своєрідний капітал, потенційна можливість для розвитку.
   Наріжним каменем виробничої політики для підприємства є якість виконаних робіт, суворе дотримання будівельних технологій. Ще одна запорука успіху - перехід на замкнений цикл забезпечення будівельних робіт власними виробами. До складу концерну входить завод залізобетонних конструкцій, цегельний завод, автопідприємство, два розчинно-бетонні вузли, цех металоконструкцій, дві пилорами, цех столярних виробів, дільниця сантехнічних заготовок, залізнична під'їзна колія… Відкрито власне виробництво металопластикових вікон.
      - Переважна більшість наших потенційних партнерів - люди середнього статку, а то й з обмеженими фінансовими можливостями, тому цінову політику формуємо помірковано, - зауважив Тимофій Гіренко. - Сьогодні  концерн  працює з рентабельністю всього у кілька відсотків, беремо не ціною, а обсягами виробництва.
   Добрий імідж БМУ-3  свого часу послужив тому, що саме це підприємство  стало партнером  холдингової  компанії "Київміськбуд". Згідно з договором між міськвиконкомом та столичною компанією  "БМУ-3" у 2004 році  побудувало і ввело в експлуатацію два будинки на 144 і 112 квартир. Новий для подільського міста метод будівництва житла отримав схвалення фахівців та інвесторів, викликав жвавий інтерес у населення.   Щодня на будівельних майданчиках Вінниці працюють  робітники концерну "Поділля" та  "БМУ-3". Зводять вони не лише житло, а й інші об'єкти, у тому числі соціально важливі. Наприклад,  2003 року підприємство здало в експлуатацію перший пусковий комплекс онкологічного відділення на 60 ліжок першої черги обласного дитячого радіаційно-діагностичного центру. Вінничани знають, що  концерн "Поділля"  не підведе, тому і довіряють  йому  кровно зароблені кошти.
 Тимофію МИколайовичу, розкажіть, як все починалося у Вінниці?
По суті будівництво житла у нашому місті в епоху незалежності розпочалося 2003 року. До цього будували поодинокі варіанти будинків. Перший будинок ми почали будувати 2001 року. 2003 приступили до будівництва вже добре відомого у Вінниці мікрорайону "Поділля". Процес пішов вдало. Завоювали довіру. Між нами, вінницькою міською радою та "Київміськбудом" було підписано угоду про співпрацю, і ми розпочали залучати кошти населення для будівництва .Було відкрито філіал банку "Аркада", який надає кредити фізичним особам під заставу цих же квартир.

Які проблеми під час будівництва Ви б виділили?
Оформлення всієї дозвільної документації, починаючи з відведення землі до отримання технічних умов, становить мінімум 2 роки. За цей час змінюються потреби населення. Якщо раніше був великий попит на 3-кімнатні квартири, то тепер люди переважно хочуть одно-двокімнатні квартири. Тобто ми переробляємо величезний обсяг роботи. Також це значні кошти. Я вже не кажу про час.

Зараз багато говорять про доступне та соціальне житло..
Давайте одразу розставимо всі крапки над І. Закон про соціальне житло є, але він не виконується. Лише у Києві побудували сотню квартир, які підпадають під цю категорію. Це житло для людей, що на межі бідності. Його наймають на час свого статусу. Але завтра людина знайшла хорошу роботу і статус змінився. Будівництво такого житла фінансує держава або місцеві бюджети. Доступне житло, про яке зараз так багато говорять у ракурсі програми Президента, то вже інше. Під цю категорію підпадають люди, що мають дохід у вигляді 0,70% від середньорегіональної заробітної плати. Тут мова йде про виділення землі, про третину вартості житла як компенсацію держави. Про кредити на рівні 4-6%. Чи реально це? Життя покаже. З іншого боку у багатьох країнах не лише Європи, а й Азії кредити на житло максимум 3%. У нас-15% За 10-15 років людина фактично виплачує ще одну квартиру. Інакше як "драконівськими" я ці відсотки назвати не можу. В Україні в черзі на житло - 1 млн 300 тисяч сімей.Це -данні статистики. Те, що цифра не відповідає дійсності- сто відсотків, тому що останні 10-15 років у чергу на житло не ставали.Але візьмемо за основу цю цифру. Якщо помножити 1 млн 300 тисяч на 70 квадратних метрів, тобто на площу середньої квартири, виходить, що будівельники мають побудувати понад 90 млн кВ м житла. Сьогодні всі будівельні організації України щороку будують разом 10 млн кВ метрів. Тобто необхідно будувати 9 років, аби задовільнити попит тих, хто стоїть в черзі. Якщо держава буде компенсувати перший внесок 30%, порахуйте, які це кошти. Думаю. що буде проведено експеримент в пілотних містах України. Вінниця до речі серед них є теж. Але треба бути готовими, що це програма десятиліть, а не одного року.У Росії йдуть цим шляхом. Там є загальнодержавна програма. І нам потрібно рухатися. Принаймні зрозуміти , що проблема забезпеченості житла стоїть дуже гостро. Квартири продовжують дорожчати головним чином тому. Що мало будують. 2006 року в Україні побудували 8,5 млн кВ метрів , 2007- 8,8 млн За євро стандартами, щоб утримати ринок , потрібно щороку будувати в середньому 1 кв м на кожного українця. В українських реаліях це понад 40 млн кВ м. Тобто в 5 разів більше. Ніж зараз.У Швеції і інших країнах світу держава для фірм, що будують те ж соціально житло , надає пільги.А у нас? Назвіть мені хоча б одну  країну, де б кампанії- забудовники віддавали безкоштовно у фонд міста частину квартир. Будували школи. Облаштовували території. Такого немає ніде.Ось тому і вартість квадратного метра така.
Яким же чином можливо здешевити житло?
Що таке вартість квадратного метра? Це заробітна плата будівельників, вартість будматеріалів,енергоресурсів, відрахування до бюджетів усіх рівнів.У Києві фахівці підрахували, що 42% вартості кВадратного метра  -це різні речі, які не мають до будівництва жодного стосунку. Це відрахування на соціальну сферу, будівництво комунікацій, доріг тощо. У Вінниці це становить 35% вартості житла. Ось це реально зменшити. Зараз на всіх перехрестях кричать про здешевлення житла. А що ми бачимо?. НКРЕ приймає рішення і Кабмін його затверджує. Відтепер будівельники мають не лише побудувати мережі а й таку ж суми проплатити на рахунок наприклад "Обленерго" щоб ці мережі прийняли. МИ виконуємо іншу роботу, будуємо мережі, а потім ще маємо за це платити. Абсурд.Чому населення має розвивати за свій кошт "Обленерго"- акціонерне товариство?Що люди отримують дивіденти з акцій "Обленерго"?Тобто держава знову втручається не прямо, а опосередковано у процес будівництва. Так звідки ж візьметься дешеве житло?
 А чи позначиться на ринку нерухомості ситуація на фондових ринках світу?
Минулого року був спад житлового будівництва в США. Він одразу вдарив по низці галузей економіки. Але в США на одного мешканця припадає 70 кв м. В Україні-21 кв м. Є ціна продукта. І менше від собівартості він не може бути.За прогнозами фахівців цього року в Україні вартість кВ м зросте до 30%Давайте ще врахуємо технології будівництва. Особливо клімат. В США під час трагедії в Орлеані, якщо Ви уважно дивилися, було видно, що будинки там побудовані з щитів. Згадайте тайфуни, коли будинки просто піднімалися у повітря. У нас інша категорія будівництва. Клімат інший. То як можна співставляти?
Вступ України до СОТ? Чи позначиться він на ціновій політиці на житло?
Ні. У нас енергоємні технології виробництва будматеріалів. Якщо наприклад у нас на тисячу штук цегли потрібно спалити 1000 кубів газу, то у Німеччині- лише 300 кубів.Нам потрібно терміново займатися запровадженням інноваційних технологій. Інакше -важко уявити, що нас очікує.